Як застосовувати діяльнісні методи навчання під час онлайн-уроку, які сервіси використовувати, а також тонкощі роботи з ними. Про це йшлося під час тренінгу для освітян деокупованої Великодимерської громади Київщини, який організувала громадська спілка «Ре:Освіта».

Спочатку тренерка Олена Ліннік обговорила з освітянами особливості застосування діяльнісних методів у дистанційному навчанні, що допомагають активізувати роботу учнів. Серед них:

• дослід, 
• дослідження, 
• експеримент, 
• проектування, 
• моделювання, 
• конструювання, 
• гра. 

Потім учасники терінгу працювали з платформами для створення інтелект-мап, веб-квестів, інтерактивних ігор.

Інтерактивна дошка Padlet слугує хорошим способом активізації учнів, допомагає їм включитися в роботу. Вона нагадує фліпчарт, на який приклеюються стікери. Така робота дозволяє одночасно залучати і до висловлення думки, і до мозкової атаки (більше про Padlet тут: cutt.ly/g8f2AFi).

Наприклад, вчитель ставить питання, учні швиденько дають свої відповіді, які з’являються у вигляді стікерів на спільній дошці. Потім можна ці відповіді групувати, аналізувати, обговорювати, додавати коментарі, і що учням особливо до вподоби – ставити лайки. Чим старші діти, тим складніші можуть бути обговорення. Але навіть для початкових класів така активність буде корисною й цікавою, адже можна продумати дуже прості дії з дошкою, наприклад, поставити літеру чи лайк.

Онлайн-дошка в Zoom

У програмі Zoom також є схожа дошка для спільної роботи. Цю опцію  слід попередньо виставити в налаштуваннях. Інструменти дошки дозволяють разом працювати під час онлайн-уроку: писати, малювати, з’єднувати стрілочками. Це непоганий інструмент, щоб залучити всіх учнів і працювати разом. 

Створювати інтелект-карти можна у програмі Canva.

Із її допомогою можна робити також вебсайти, візитки, презентації. У програмі є безкоштовні і платні опції, але безкоштовних опцій цілком вистачає для використання під час уроків.

Інтелект-карти за своєю структурою нагадують асоціативний кущ, коли у центрі є головне слово чи питання, навколо якого розташовуються асоціації чи відповіді. Однак в інтелект-карті напрацьовані елементи структуровані краще, ніж в асоціативному кущі. 

Покрокова інструкція

Відкривши сайт Canva, серед запропонованих опцій обираємо «Основа для інтелектуальної мапи». Так, як і з дошкою Padlet, учням слід скопіювати і надіслати посилання для роботи в цій мапі.

Вчитель може сам створювати і доповнювати мапу, можна всім класом, групами, викликати учнів почергово. Найчастіше такий метод використовують для узагальнень під час уроку чи теми, але також можна використовувати і на початку уроку, щоб включити всіх у роботу. 

Інтелект-карту можна зробити двома способами:

1. по центру розмістити питання, наприклад, про корисні копалини, а учні писатимуть корисні копалини, які їм відомі. 
2. одразу вказати три групи корисних копалин і писати приклади в кожну групу.  

До карти можна додавати ефекти анімації, картинки. Розроблена карта зберігається у персональному кабінеті, її також можна завантажити у вигляді відео чи як зображення. Далі, наприклад, учні можуть доповнити її в асинхронному режимі і потім завантажити. Тобто варіантів, як організувати  роботу з такими картами – безліч.

Ідеально, коли учні працюють із комп’ютера, тоді це набагато зручніше. Однак реалії показують, що часто учні працюють з телефонів, і тоді працювати з сервісом складніше. В такому випадку вчитель може власноручно заповнювати те, що говорить дитина. Також можна розподілити: ті учні, які працюють із комп’ютера – пишуть, хто з телефона – пише вчитель. 

Інтерактивна гра – LearningApps

У цьому ресурсі є готові ігри, а також можна створювати нові. Тут зібрано безліч контенту, зокрема й україномовного, який створюють і яким діляться вчителі для різних класів. Ігри є різних типів: складання пазлів, знаходження відповідностей, меморі-карти для вивчення англійських слів тощо.

У цьому ресурсі нескладно створювати власні ігри. Механізм досить простий: під грою, яка вам сподобалася, натискаєте «зробити подібну вправу». І далі прямо на цій вправі можна підставляти тему, завантажити свої картинки, підставляти свої дати і події, наприклад, якщо це гра, пов’язана з якоюсь хронологією. 

Потім ці вправи можна зберігати. Якщо опанувати цей інструмент, то такі вправи можна робити дуже швидко.

Ресурс «Інтерактивні веб-квести» від Всеосвіти

Ще один із діяльнісних методів – використання квестів під час уроку. Алгоритм дій тут, як і в реальній квест-кімнаті: є певні завдання і підказки, їх треба розшукувати і вирішувати, щоб знайти ключ і вийти з кімнати. 

Бібліотека сайту налічує майже 5 тисяч готових квестів. Для того, щоб знайти потрібний квест, необхідно скористатися пошуком, який дозволяє обрати клас, предмет. 

Зручним є те, що конкретний квест можна одразу додати в завдання Google classroom і виконати під час уроку, а можна дати просто посилання і учні самостійно пройдуть  квест. 

Найбільша цінність ресурсу – що можна створити свій квест для конкретної теми і класу. Відеоінструкція тут:

Це робиться за допомогою конструктора, в якому слід обрати кімнату (це може бути кабінет географії, хімії, шкільний коридор, зоомагазин). Можна робити кілька кімнат – учень виконав завдання в одній, перейшов до іншої. Щодо завдань, то їх можна ховати у будь-який предмет цієї кімнати. Коли натиснути на об’єкт, наприклад, книгу, дошку, полицю, швабру, то з’являється віконечко, в яке слід написати підказку чи завдання. Також у  налаштуваннях є опції, які дозволяють робити предмет активним при наведенні на нього курсором.

Для перегляду підказки можна задавати введення ключа (тобто тут учні мають дати відповідь на якесь питання).  А можна взагалі квест зробити дуже простим, з одним завданням і підказками на зразок «тепліше, холодніше, дивись праворуч, дивись ліворуч».

Робота в сесійних залах Zoom

Такий метод гарно підходить для роботи в групах під час онлайн-уроку. Ця опція задається в налаштуваннях особистого кабінету Zoom. Коли вчитель під час уроку в Zoom натискає на відповідну кнопку відкриття сесійних залів, учні отримують запрошення, переходять в зали і працюють в групах. При цьому є тут хороша опція – вчитель може заходити в ці зали, спостерігати, модерувати роботу учнів, підказувати, писати в чат, нагадувати про час, переводити учнів із однієї зали до іншої тощо.

Ознайомитися з презентацією Олени Ліннік можна за посиланням.

Захід проходив у межах проєкту «Підтримка доступу до освіти на деокупованих територіях Великодимерської громади Броварського району Київської області», який реалізовується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».