Понад 500 освітніх управлінців долучилось до обговорення Дорожньої карти впровадження реформи НУШ у старшій та базовій школі — документа, що розроблений громадською спілкою «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Онлайн-трансляцію цього заходу переглянуло більш як 11 тис. глядачів. 

Щоб полегшити колегам роботу з документами, ми в одному матеріалі зібрали презентації, відео виступів та основні тези учасників дискусії.

Всі матеріали систематизовано відповідно до виступів ключових спікерів. Якщо у вас будуть додаткові питання чи уточнення, будь ласка, пишіть нам на фб-сторінку ГС “Ре:Освіта”.

НУШ: що далі? Ключове для освітніх управлінців

Лілія Гриневич, очільниця ГС “Ре:Освіта”, Міністр освіти і науки України (2016-2019 рр.)

Презентація Лілії Гриневич «Нова українська школа: що далі? Ключове для освітніх управлінців».

Для чого потрібна Дорожня карта впровадження реформи «Нова українська школа» в базовій та старшій школі?

• Впровадження реформи відбувається поступово та триває 12 років. Наразі завершується впровадження змін у початковій школі. 
• Успіх змін у базовій та старшій школі залежить від співдії багатьох ланок, що включають освітніх управлінців, вчителів, батьків, громадянське суспільство, ЦОВВ тощо. Щоб всі рухались в одному напрямі й потрібен координуючий документ.
• Ключові наступні дати реформи:  2021 рік – старт пілоту НУШ в базовій школі (5 клас, понад 140 шкіл); 2022 рік — старт НУШ в усіх 5-х класах країни; 2026 рік — старт пілоту старшої профільної школи; 2027 — старт профільної школи на державному рівні.
• Дорожня карта фіксує необхідність прийняття ключових для впровадження змін документів, які залежать від органів влади та на які опиратимуться освітні управлінці на місцях у своїй роботі. Управлінці повинні  знати, на що мають право розраховувати для успішного впровадження реформи.

Основні напрями впровадження реформи: 1) оновлення змісту освіти; 2) професійний розвиток вчителів; 3) формування відповідної мережі шкіл; 4) упровадження інклюзії; 5) цифровізація; 6) оцінювання якості освіти.

Різниця НУШ в базовій та старшій школі, у порівнянні із сьогоднішньою ситуацією? — чому розуміння важливе?

• Це одне з ключових питань. Директор школи має глибоко розумітися на перевагах, які пропонуватиме НУШ, та мати можливість правильно скоординувати вчителів-предметників, спрямувати освітній процес у правильному напрямку.
• Понад 140 шкіл сьогодні пілотують НУШ в 5 класі — вони найглибше в процесі.

Школа — директори, завучі, вчителі — ключ до впровадження змін. Вищі рівні управління мають забезпечити їх: 

• постійним зворотнім зв’язком;
• чіткою комунікацією з доступним поясненням;
• ресурсами.

Зміст освіти: м’які навички — основний виклик. Вчителі всіх предметів мають брати участь у їх формуванні (наскрізно).

• Для цього вчителям потрібно дати додаткові інструменти, методики та знання, які допоможуть їм це робити.
• Зорієнтувати вчителів-предметників на увагу до м’яких навичок — важливе завдання директора школи, і один із основних викликів реформи. 
• Якщо вчителям не дадуть механізми для формування м’яких навичок, а директори не зможуть акцентувати на важливості цього напряму, все залишиться по-старому — це серйозний виклик.

Формувальне оцінювання — вчителі та батьки недостатньо розуміють наявні інструменти, вчителі також. Вчителям необхідно надати більше інструментів.

Збільшення часу на вивчення профільних дисциплін. Під час  прийняття Закону “Про повну загальну середню освіту” загубилось питання про поглиблене вивчення дисциплін із 5-го класу — ВРУ та МОН мають це виправити.

Для впровадження змін необхідно щоб всі управлінські ланки працювали злагоджено і кожен на своєму місці виконав роботу: в частині змісту освіти див.слайд 10 презентації Лілії Гриневич).

Нові повноваження закладів освіти в частині змісту освіти (див. сл. 11):

• побудова власної освітньої програми (формування м’яких навичок через соціально- емоційне навчання);
• власна система формувального оцінювання;
• вибір навчально- методичних комплектів.

Вмотивований вчитель — ключ до успіху реформи. Для його/її підтримки потрібно зробити цілком конкретні кроки: 

• підвищення оплати праці, особливо критичною ця ситуація є для молодих вчителів, учителів природничо-математичного циклу. Для КМУ вже є розроблене рішення: Постанова КМУ від 10 липня 2019 р. № 822  (матеріал-роз’яснення). Це вже існуюче розроблене рішення, яке може допомогти швидко реалізувати обіцянку Президента Зеленського про підвищення оплати праці освітянам у 2022 році;
• дати більші можливості для підвищення кваліфікації вчителів та директорів.  Зокрема йдеться про якісну реалізацію принципу “гроші за вчителем” на підвищення кваліфікації;
• зміна підходів до навчання майбутніх учителів (реалізація професійного стандарту вчителя в освітніх програмах ЗВО).

Формування сучасної мережі шкіл.

• Щоб якісно запустити процес, потрібно створити консенсусні критерії, за якими формуватиметься ця мережа та які будуть виражені у відповідній нормативній базі. 
• Ключовий принцип, навколо якого має формуватися такий консенсус: його жертвою не може бути якість освіти. 
• Важливо не впадати в крайнощі: врахувати різниці в густоті населення різних регіонів України та виробити гнучкі критерії, при цьому не дозволяючи кожній школі І-ІІІ ступенів змінити вивіску на ліцей, девальвуючи якість. 

Подальший розвиток інклюзії.

• Необхідно посилити підготовку вчителів, особливо в базовій та старшій школі, де наразі дітей з особливими потребами менше ніж в початковій школі, але які неуникненно з часом муситимуть прийняти цих дітей. 
• Посилення інституційної спроможності ІРЦ.

Цифровізація освіти.

• Пандемія зламала бар’єр та дала поштовх цифровізації освіти, однак сьогодні досі залишається багато роботи над якісним розвитком цифрової освіти в школах.
• Сьогодні вже неможливо перейти виключно до очного навчання. Змішане навчання може допомогти якісно покращити освітній процес.
• Необхідно створити загальну наскрізну цифрову систему, яка об’єднуватиме усі ланки освіти, зокрема управлінські, і даватиме додаткові можливості всім її учасникам – від учнів та батьків до вчителів та освітніх управлінців.

Система оцінювання якості освіти, яка дає зворотній зв’язок щодо ефективності нашої роботи.

• Державна служба якості освіти у співпраці з УЦОЯО мають створити підґрунтя для покращення процесів як в середині закладів освіти, так і для оцінки та покращення освітньої політики.
• Тільки створивши цю систему, кожен освітній управлінець отримуватиме об’єктивні дані щодо якості освіти та, з огляду на це, приймати рішення, засновані на даних, а не на домислах.

Трансформація змісту освіти в НУШ (5-12 кл.): автономія закладу освіти в освітній програмі

Юлія Романенко, начальник відділу сертифікації педагогічних працівників УЦОЯО, експертка Команди підтримки реформ МОН

Презентація Юлії Романенко “Автономія закладу освіти в освітній програмі”

• Освітня програма закладу освіти це – концепт. Першочергово необхідно визначити концепцію закладу освіти: домінуючі напрями та спрямування, подальша місія та бачення закладу тощо.

• Освітня програма закладу як живий організм – основа на ціннісних орієнтирах, компетентностях, наскрізних вміннях тощо.

• Роль шкільної команди в створенні освітньої програми закладу дуже важлива.

Автономія закладу у створенні ОП:

• кількість навчальних годин у межах певної галузі (діапазон “мінімального” та “максимального” навчального навантаження);
• перерозподіл навчальних годин між компонентами та галузями;
• перелік предметів та інтегрованих курсів.

Автономію закладу потрібно використовувати. У межах навчального плану можливо реалізувати поглиблене вивчення.

Трансформація оцінювання в базовій школі

Олена Ліннік, експерт із забезпечення якості освіти в проєкті “Підтримка урядових реформ в Україні” (SURGe)

Презентація Олени Ліннік “Оцінювання в базовій і старшій школі”

Школа має багато повноважень і автономії у творенні власної культури, власної системи оцінювання.

Формувальне оцінювання – це надання підтримки, зворотного зв’язку, навчання учнів оцінювати себе за критеріями, оцінювати один одного, розуміти цілі та критерії свого навчання, вміти визначати та виправляти свої помилки.

Цінності формувального оцінювання. 

• Якщо поточні оцінки впливають на підсумкову, вони нівелюють ідею формувального оцінювання, тому що коли йде опанування теми, учні на початку можуть припускатися помилок, йде робочий процес. 
• Формувальне оцінювання, зокрема, вчить дітей не боятися помилок, вміти їх визнавати, виправляти, просити допомоги.

Поточні оцінки краще використовувати як проміжні результати, з якими працює вчитель та учень на їх покращення і які не впливають на підсумкову оцінку.

Правила та процедури оцінювання – це власне автономія школи майже повною мірою.

Свідоцтво-досягнень (проєкт, розісланий для пілотів) має такі опції:

• особливі досягнення, описані вербально або наскрізні вміння, які будуть проставлятися позначками сформовано/не сформовано;
• перелік можливих предметів;
• оцінка за групи вмінь та загальна оцінка за предмет.

Коментар щодо Дорожньої карти впровадження НУШ (5-12 кл.)

Сергій Колебошин,  заступник голови Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій

• Дорожня карта – хороший документ, на жаль, ми вже бачимо відставання за тим таймлайном, що там зазначено.

• Дуже важливо залучати більше коло до обговорення реформи, це створює продуктивне підґрунтя для реалізації змін.

• Є проблема з реалізацією поглибленого вивчення предметів з 5-го класу. Необхідні зміни до Закону “Про повну загальну середню освіту”.  Пан Сергій готовий виступити ініціатором цих змін.

• Є побоювання щодо успішності старту базової школи у 2022 році, потрібно разом працювати, щоб НУШ відбулася.

Інклюзія у базовій та старшій НУШ

Наталія Софій, перший заступник директора Українського інституту розвитку освіти

Презентація Наталії Софій “Інклюзивність та освіта”

Важливо дотримуватися широкого розуміння інклюзії в освіті. Інклюзивність – ознака якості освіти.

Необхідно відходити від категорій (діти з інвалідністю, діти з порушеннями слуху, зору тощо), а думати про кожну дитину, яка навчається в класі – кожна може потребувати підтримки. Надання підтримки в залежності від різних освітніх потреб – це й є інклюзивність.

Модель трирівневої педагогічної підтримки: універсальний рівень, додаткова підтримка та спеціальна. 

• На першому рівні, згідно із дослідженнями, компетентний і ефективний учитель може задовольнити додаткові потреби 80% дітей. 
• На другому рівні учителю й учням необхідна допомога інших фахівців. У цьому випадку хороший механізм – команда психолого-педагогічного супроводу, залучення класного керівника як координатора цього процесу, директора школи. 
• На третьому рівні роль вчителя зменшується, оскільки дитина може потребувати навчання в спеціальних класах чи спеціальних закладах освіти.

Необхідно, щоб була підтримка середовища дитини – сім’ї, школи, класу. 

Для досягнення інклюзивності в освіті необхідні:

1. пошук спільних рішень директора школи і управління освіти;
2. автономія керівника закладу освіти  в ефективному використанні ресурсів.

Підвищення кваліфікації вчителів у межах впровадження НУШ у базовій та старшій школі

 Вадим Карандій, очільник Українського інституту розвитку освіти

Презентація Вадима Карандія “Підвищення кваліфікації вчителів”

Необхідна системна підтримка професійних спільнот та інституцій.

Реалізація принципу “Гроші ходять за вчителем”. Виклики:

1. недостатнє фінансування;
2. необхідність у додаткових управлінських компетентностях;
3. складність процедур закупівлі послуг з підвищення кваліфікації;
4. ризик недоброчесності окремих суб’єктів підвищення кваліфікації.

Edway — платформа підтримки тих, хто бажає навчатися та тих, хто хоче навчати. Реалізована громадянським суспільством. На ній вчитель може знайти свого провайдера підвищення кваліфікації, обрати оптимальний для свого професійного зростання шлях.

Формування сучасної мережі шкіл

Олег Фасоля, освітній експерт Шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”

• Принцип, на якому має формуватися ефективна мережа – якість освітніх послуг у закладах освіти незалежно їхнього розташування. 

• Йти на компроміс із якістю не можна, тому органи державної влади та місцеве самоврядування мають посилити комунікацію з учнями, батьками та вчителями.

• Важливо, щоб питання мережі вирішувались у співдії всіх зацікавлених сторін – тільки так можна досягти консенсусу, який ґрунтуватиметься на ключовій меті – створення умов для отримання якісної освіти учнями.

Цифровізація освіти під час впровадження НУШ

Наталія Морзе, професор кафедри комп‘ютерних наук і математики Київського університету ім. Бориса Грінченка

Наскрізна цифровізація освітнього процесу – це зміна всіх процесів, починаючи від  управління до комунікації з батьками та громадою.

Рекомендації для керівника закладу освіти:

• проаналізувати, якою є екосистема  цифрової трансформації вашого  закладу освіти;
• виділити в цій екосистемі неживі складники (техніка, інфраструктура тощо), та живі – люди, їхнє місце в ній;
• технічну складову на рівні закладу освіти вирішити самостійно важко, це займає час;
• помилка – чекати поки буде повне технічне забезпечення, а потім готувати людей;
• потрібно постійно займатися розвитком людей, щоб вони могли сповна використовувати наявні ресурси, та були готові до розширення можливостей;
• починати потрібно з керівника закладу, який має оцінити рівень власної цифрової компетентності, розуміння того, як цифрові технології можуть покращити управління, освітній процес, підвищити якість знань учнів, як зробити безпечним цифрове освітнє середовище;
• після цього потрібно вибудовувати політику цифровізації закладу з конкретними цілями, результатами і KPI;
• політика має містити підходи до розвитку цифрових навичок усіх учасників освітнього процесу – від педагогів до батьків та вчителів.

Корисним є досвід Естонії, де на етапі реформування освіти була запроваджена посада освітнього аналітика. Він відповідає за коректне й ефективне використання цифрових технологій, а також допомагає із впровадженням інновацій. 

Підсумкові освітні оцінювання в НУШ

Тетяна Вакуленко, заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти

Презентація Тетяни Вакуленко “Підсумкові освітні оцінювання в НУШ”

З впровадженням НУШ перед УЦОЯО постала низка складних викликів:

• підсумкові оцінювання мають відповідати принципам НУШ (ЗНО в тому форматі, що воно є сьогодні не суголосне з НУШ і не вимірює увесь спектр очікуваних результатів навчання, які має містити підсумкове оцінювання в НУШ);
• управлінці не мають інформації щодо ефективності освітньої політики;
• освітянам потрібен зворотній зв’язок про результати освіти, наразі вони його не мають;
• громадянам потрібні дані про якість освіти.

Для вирішення цих викликів була розроблена стратегія освітніх оцінювань до 2030 р.:

• вона пропонує всеукраїнські підсумкові оцінювання на ключових етапах здобуття освіти: після завершення початкової школи, базової та профільної;
• ці підсумкові оцінювання мають впроваджуватися за стандартизованим інструментом;
• завдання розробляються централізовано. Після четвертого класу держава отримує інформацію про результати виключно з метою моніторингу, після 9-го результати використовуються також для визначення подальшої освітньої траєкторії дитини, після 12-го класу – для вступу у ЗВО.

Завдяки впровадженню стратегії ми отримаємо:

• якісний моніторинг для вдосконалення політик: розуміння, над чим потрібно працювати, що вдається добре;
• видача свідоцтв;
• реалізація вступу.

Фото заходу можна переглянути та завантажити тут.

Нагадуємо, що проєкт «Дорожня карта реформи НУШ у базовій та старшій школі» реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».