Освітні експерти, безпосередньо дотичні до запуску Нової української школи, розробили проєкт Дорожньої карти впровадження реформи у базовій та старшій школі, а також закликали спільноту надати свої пропозиції до документу. Обговорення триватиме до 30 листопада, після чого Дорожня карта має стати об’єднуючою для координації зусиль з подальшої трансформації школи для усіх небайдужих.

Про це йшлося на прес-заході «Нова українська школа: що далі?» сьогодні, 26 жовтня 2021 року, в Києві.

«Реформа Нова українська школа — це біг на довгу дистанцію. Її порічне впровадження триває 12 років. Наразі перший цикл реформи закінчується в 1-4 класах. В наступному році Нова українська школа має стартувати у 5 класі, тобто у базовій школі. Це зовсім інший етап, який вимагає інакших підходів до впровадження. Щоб зміни були успішними, у всіх зацікавлених має бути єдине бачення змін та загальна координація. Дорожня карта — наша пропозиція такого бачення, яке могло б стати об’єднуючим для ефективного впровадження НУШ, дати орієнтири всім учасникам процесу — освітянам, громадськості, управлінцям, владі, роботодавцям. Таким чином уся спільнота Нової української школи зможе діяти як екосистема та створити нову якість освіти», —

відзначила очільниця громадської спілки «Ре:Освіта», 10-та міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона також додала, що існує «загроза, що під обгорткою реформи зберігатиметься «статус кво» старого освітнього процесу, який передбачає тільки трансляцію знань, але ігнорує розвиток критичного мислення, творчості та соціально-емоційних навичок».

Документ складається з трьох основних розділів: «Що зроблено», в якому йдеться про наявний стан справ, «Бачення кінцевого результату реформи» — ціль трансформацій, до якої ми маємо прагнути, а також розділ «Що треба зробити та як», в якому чітко описуються кроки, необхідні для досягнення результату з чітким таймінгом.

Дорожня карта виокремила також основні цілі НУШ у старшій профільній школі за основними напрямами впровадження реформи:

• Компетентнісний зміст освіти готує до сучасного життя.
• Професія вчителя приваблює найкращих.
• Сучасна мережа шкіл.
• Інклюзія втілюється практично.
• Сфера освіти цифровізована наскрізно.
• Система оцінювання якості дає змогу ухвалювати ефективні рішення.

Створення Дорожньої карти було ініційовано громадською спілкою «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

«В Україні у сфері середньої освіти було багато реформ, але фактично всі вони були виключно на папері. Нова українська школа стала першою структурною реформою, яка відбулась в дійсності. Це й законодавче підґрунтя, це й практичні речі у вигляді фінансів. І, що важливо, максимальне залучення освітніх стейкхолдерів в обговрення владних рішень. Чому так важливо думати, що робити далі? Тому що  Нова українська школа спромоглася завоювати довіру батьків, довіру педагогів, і, що головне, дає хороші результати для учнів. Як показало дослідження, що проходило рік тому в першому циклі початкової школи НУШ, 80% батьків бачать позитивні зміни для своїх дітей. Очевидно, що подальше впровадження варте зусиль, і над ним потрібно працювати», —

відзначила Ганна Новосад, член правління ГС «Ре:Освіта», міністр освіти і науки України (2019-2020 рр.). 

Авторами стали 13 освітніх експертів, які безпосередньо занурені у впровадження змін. Так, наприклад, за розділ зміст освіти відповідав Роман Шиян, заступник директора Команди підтримки реформ МОН, за розділ професійний розвиток вчителів — Вадим Карандій, очільник Українського інституту розвитку освіти.

«Звісно, реформа НУШ у базовій та старшій школі має свої виклики і впровадження має бути дещо іншим, ніж в початковій школі. Учні мали б звикати робити вибір, починаючи вже з 7-8 класу — визначатись, які предмети для них є пріоритетними, а які — ні. Важливо випробувати кредитно-модульну систему, коли кожен учень зможе вибирати для навчання саме те, в чому він чи вона хотів би розвиватись. Це дасть зменшити кількість різних предметів на одного учня, й мати поглиблене вивчення обраних дисциплін. Впровадження таких змін треба ретельно планувати»,—  

відзначив Роман Шиян.

Про зміну системи оцінювання розповіла в розділі зміст освіти в Дорожній карті відповідала Олена Лінник, експерт із забезпечення якості освіти у проекті “Підтримка урядових реформ в Україні” (SURGe). За напрям інклюзії — Наталія Софій, перший заступник директора Українського інституту розвитку освіти. Трансформацію шкільної мережі описав Олег Фасоля, освітній експерт, який осолював управління освіти в Хмельницькому та має широкий досвід у цій сфері. Наталія Морзе, професор кафедри комп‘ютерних наук і математики Київського університету ім. Бориса Грінченка, описала, якою має бути цифрова трансформація школи, особливо з огляду на виклики ковіду.

Проєкт документа формувався у експертних дискусіях та передбачає подальше широке обговорення. Свої пропозиції до тексту документу всі охочі можуть подавати до 30 листопада 2021 року на електронну скриньку team@reosvita.org.