Універсальний дизайн онлайн-уроку, стратегії дистанційного навчання, робота із інтерактивними платформами. Цим питанням був присвячений другий тренінг із використання освітніх онлайн сервісів, який організувала громадська спілка “Ре:Освіта” для освітян деокупованої Великодимерської громади Київщини. 

У першій частині тренінгу Юрій Гайдученко, вчитель української мови та літератури, експерт проєкту “Навчаємось разом”, обговорив з учасниками стратегії дистанційного навчання, структуру уроку “3part lesson”, а також розповів про універсальний дизайн онлайн-уроку.

Друга частина тренінгу була присвячена роботі з освітніми онлайн-сервісами: Сlasstime, Pear Deck, Kahoot, Мentimeter.  

6 стратегій дистанційного навчання від Ліндсей Мітчел

У процесі навчання, будь-то онлайн чи офлайн, найголовніше для вчителя — бути справжнім. Щоб учні відчували свого вчителя, довіряли йому.

Знайомство. Будь-яке тестування додатка, платформи, чогось нового починається з активного знайомства. Приділіть один або декілька уроків тому, щоб розповісти про функціонал інструмента, правила роботи з ним, протестувати в класі, якщо є така можливість. Переконайтеся, що учні знають, як приєднатися з комп’ютера і телефона, як здати роботу. Особливу увагу цьому слід приділити, коли працюєте з початковими класами. 

Простота. Якщо ви опанували багато цікавих сервісів, проте активно їх не використовували в режимі живого навчання, потрібно спочатку як слід їх протестувати з учнями. Слід пам’ятати, що для кожного інструмента потрібно 15 вдалих спроб, щоб учень сформував цифрову навичку взаємодії з цим інструментом. Тому для старту не потрібно хапатися за всі відомі сервіси. Краще спочатку обрати найпростіші, гарно опанувати їх, відпрацювати з учнями, а вже потім пропонувати інші.

Гнучкість. Важливо зрозуміти, що онлайн-навчання, як і змішане, потребує інших підходів до планування уроків, тем, взаємодії з учнями. Особливо, зважаючи на різні обставини (наявність інтернету, світла, гаджетів), необхідно оптимально збалансовувати теми. Гнучкість — це запорука успіху в процесі онлайн і змішаного навчання. 

Організованість. Будь-який освітній процес буде результативним, якщо він добре організований. Коли всі учасники знають свою роль, розуміють, як користуватися інструментами, коли і куди під’єднуватися, особливо в умовах динамічного розкладу, який щотижня змінюється. 

Лаконічність. Розлогі запитання і завдання часто залишаються поза увагою учнів. Довгі інструкції до сервісів, вправ, завдань не працюють, дітям часто не вистачає терпіння дочитати до кінця. В результаті, завдання може бути виконане неправильно чи взагалі проігнороване. Тому лаконічність як стратегія також допомагає у процесі організації дистанційного навчання 

Коли йдеться про універсальний дизайн уроку, то він передбачає допомогу в навчанні учням: 

• з будь-яким рівнем знань, 
• з будь-яким типом сприйняття інформації. 

Тобто необхідно:

• використовувати різні інструменти, 
• продумувати декілька видів завдань, 
• урізноманітнити подачу інформації.

Так всі учні матимуть змогу опанувати матеріал у той спосіб, який для них є найлегшим.  

Один із інструментів — робота зі спільною дошкою. Учитель прикріплює стікери із завданнями, одне з яких — переглянути відеоролик, інше – прочитати коротку статтю чи уривок в підручнику, третє — послухати подкаст, аудіокнигу чи пояснення вчителя.  Про тонкощі роботи зі спільними дошками читайте в матеріалах до попереднього тренінгу за посиланням: cutt.ly/g8f2AFi 

Щоб підвищити ефективність онлайн-уроку, варто також  випрацювати звичку повертатися до очікуваних результатів мети уроку, яка має бути конкретною, досяжною, вимірюваною для учнів і для вчителя. Це також можна робити за допомогою  спільної дошки. 

Цей інструмент також стане в пригоді для того, щоб ділитися з учнями: 

• відео, яке треба переглянути, 
• тестами, які потрібно виконати, 
• практичними завданнями до уроку,
• прикріпити важливий для вивчення теми коментар.

Також важливо в процесі онлайн-уроку запрошувати учнів до дискусії, яку теж можна організувати за допомогою спільної дошки, та залучати до роботи в групах, парах. Це можна організувати, наприклад, в сесійних залах Zoom.

Якщо ви використовуєте Google Meet, можна створити декілька конференцій, а на спільній дошці прикріпити чотири стікери груп із відповідними покликаннями. Проте такі завдання — не для учнів початкової школи, адже для них потрібно спростити кількість сервісів, лінків.

Структура уроку “3part lesson”

Така трискладова структура уроку використовується вчителями Канади, США та Австралії. Хоча подібну модель, тільки з більшою кількістю компонентів, використовують й українські освітяни.

Ця модель передбачає, що урок має починатися з виклику, який слугуватиме натхненням для учнів. Він має бути як в онлайн, так і в офлайн-уроці.

Це може бути:

• коротке відео, яке зацікавить учнів, 
• дискусія, 
• проблемне питання, 
• цитата відомої людини чи твору, 
• прислів’я, що допоможе далі розгорнути тему тощо. 

Наступна складова — формулювання виклику. Це пояснення вчителя:

• чому тема вивчається, 
• що вона дасть учням, 
• що вони зможуть дізнатись після її опанування, 
• які навички вони будуть тренувати на цьому уроці. 

Цей момент є дуже важливим, адже реформа Нова українська школа передбачає зміну знаннєвої парадигми до компетентнісно-орієнтованої. І тому в цьому контексті зміст уроку є інструментом, за допомогою якого учні формують певну навичку. 

Приклад пояснення — сказати, що під час уроку учні вчитимуться розрізняти фейки та достовірну інформацію, й таким чином тренуватимуть свої навички медіаграмотності і критичного мислення. 

Один із кроків, який  допоможе на етапі формулювання виклику —  показати, як ця тема буде пов’язана з наступними темами.  Інструментом при цьому може бути ЗХД таблиця (знаю, хочу дізнатися, дізнався), яку можна накреслити у на спільній дошці Padlet (більше про це тут)

Варто пам’ятати, що такий інструмент буде ефективним за умови систематичного використання, а неодноразово для якогось одного уроку чи одного проєкту. 

Діагностичний тест також може бути інструментом на етапі виклику. 

Наприклад, учням можна запропонувати пройти швидке опитування за допомогою Classetime, а потім порівняти результати. Таким чином вони зможуть відчути, що урок минув не даремно. 

Ще один варіант для формування виклику — мозкова атака. Це можна організувати  за допомогою спільної дошки Jamboard або Padlet. 

Основна частина уроку — це усвідомлення змісту,  яке, на відміну від живого навчання, буде побудоване за допомогою взаємодії з електронними ресурсами.  

Учень в цій частині має мати можливість: 

• перевірити себе,  
• протестувати щось,  
• розв’язати певне завдання з автоматичною перевіркою чи з коментарем вчителя, 
• переглянути відеоролик з поясненнями нового матеріалу тощо. 

Третя складова уроку — рефлексія. 

Це роздуми про навчання, про діяльність на уроці, про настрій. Рефлексивні прийоми мають бути правильно сформульовані, адже ми маємо прагнути до глибоких роздумів про власне навчання: 

• які наступні кроки у вивченні чогось,  
• чому сьогодні було важко, 
• які запитання у тебе залишилися без відповіді тощо. 

Про тонкощі роботи зі спільними дошками читайте в матеріалах до попереднього тренінгу є окремий відеоролик із курсу “Бери і роби” про типи рефлексій, а також про те, які інструменти можна використовувати для того, щоб вчити дітей рефлексувати. 

Крім того, після проходження цього курсу  можна отримати сертифікат про підвищення кваліфікації. У додатках до кожної серії курсу ви знайдете інструменти, які ви можете собі відразу роздрукувати й використовувати на уроках.

Додаток Pear Deck

На етапі, коли формулюємо очікування і вибудовуємо траєкторію руху під час уроку чи теми, можна використати додаток до мультимедійних презентацій Pear Deck від Google. Він дає можливість: 

• працювати з інтерактивними презентаціями, 
• створювати різноманітні вправи, 
• використовувати, змінювати, доповнювати готові шаблони. 

Перевага цього додатка в тому, що він не лише допомагає провести демонстрацію екрана для презентації, а й дає можливість одразу провести опитування

Єдиний виклик цього інструменту — він є англомовним.

Покрокова інструкція роботи із Сlasstime

Платформа, співрозробниками якої є українці.  Вона  використовується здебільшого для онлайн-оцінювання, проста й інтуїтивно зрозуміла. Її перевага в тому, що при опитуванні тут можна використовувати різні типи запитань:

• “правда-неправда”;
• фото-запитання;
• встановлення відповідностей;
• обери певну область, яку зображений на малюнку;
• заповнення пропусків;
• розгадування ребусів та інші. 

У безкоштовному кабінеті Classtime можна створювати необмежену кількість тестів і запитань, але за типом одне питання — одна відповідь. Зірочками будуть позначені опції, які доступні у платному акаунті. Але до кінця дії воєнного часу розробники пропонують безкоштовний доступ до сервісу. 

Для того, щоб працювати з Сlasstime, потрібно увійти до платформи або зареєструватися (якщо у вас немає акаунта). 

Після входу стане доступним розділ «Моя бібліотека». У ній будуть зберігатися тести, які ви створите.

Порада: для того, щоб не губитися у власному кабінеті, варто  розпочати “облаштування” кабінету зі створення папок з коректними назвами предметів чи класів. Коли ви натискатимете на папку “Моя бібліотека”, будете завжди повертатися до свого каталогу тестів. 

Щоб створити тест, необхідно натиснути на відповідну блакитну стрілочку, яка дозволяє вибрати опцію “нова група запитань”.  Це і є створення тесту.  

Наступний крок — назва тесту. Після того, як ви ввели назву, необхідно зберегти її. Далі знову з’явиться синя стрілочка, яка покаже нове питання. І коли натиснути на опцію “Нове питання”, з’являється шаблон для створення запитання. Він є однаковим для всіх типів запитань. Під час формулювання запитання у тесті є обмеження у 177 символів. 

Для того, щоб додати зображення, потрібно натиснути  на опцію “Додати зображення” і вибрати картинку  зі свого комп’ютера або вставити лінк. 

Також можна додати відео. Для цього потрібно натиснути на опцію “Додати відео” і вставити покликання з Youtube. Після введення варіантів відповідей, на правильний слід встановити сіру мітку. Щоб зберегти запитання слід натиснути на опцію “Створити питання”. Щоб поділитися цим тестом з учнями, потрібно натиснути “Почати сесію”. 

Перевагою Classtime є значна кількість налаштувань тесту. Зокрема, і для того, щоб унеможливлювати списування. Тут є варіанти перемішування відповідей, перемішування самих питань. 

Якщо ви пропонуєте учням тест додому, то можна увімкнути дітям опцію, за якої, поставивши відповідну галочку, учням будуть відображені правильні відповіді відразу після проходження тесту. 

В налаштуваннях також можна: 

• задати час на виконання тесту,
• кількість спроб, 
• обирати дні, в які цей тест буде доступним для проходження. 

Після того, як ви задали всі необхідні параметри в налаштуваннях, слід натиснути  опцію “Прийняти”, і після цього вже можна копіювати посилання на тест і надсилати учням. Якщо його слід пройти прямо на уроці — можна вивести на екран qr-код.  

У процесі планування тесту необхідно подбати про те, щоб учні розуміли, яким чином приєднуватися до того чи іншого сервісу. 

Учні можуть проходити тест як з комп’ютера, так і з телефона. Натомість вчителям створювати тести наразі доступно тільки в комп’ютерній версії. 

Зверніть увагу, що ви можете завантажувати виконані роботи учнів. Це важливо, оскільки батьки можуть попросити поділитися результатами учнів, щоб зрозуміти помилки. Для того, щоб зберегти усі роботи, слід натиснути на  стрілочку “експорт”.

Якщо ви використовуєте Сlasstime в живому навчанні у класі, то можна організувати командні ігри, поділивши учнів на групи. Один зі сценаріїв — вивести на спільну дошку розроблений тест чи завдання, і кожна група має виконати тест. Така командна робота дозволяє активізувати учнів, заохочує грати за команду на результат, давати якомога більше правильних відповідей. 

 Kahoot!

Kahoot має україномовний інтерфейс та безкоштовну версію. За допомогою цього сервісу можна створювати завдання різної складності, використовувати фото та відео контент. 

Наприклад, прослухати пісню і відповісти, з якого вона твору, до якого циклу належить тощо. 

Інструментів безплатної версії цілком достатньо для базового користування. Для безкоштовного використання під час реєстрації слід прогорнути донизу і поряд із платними тарифами обрати “free”. Перевага Kahoot в тому, що він більш гейміфікований ніж, наприклад, Classtime. 

Порада: під час використання елементів гейміфікації, варто не заграватися. 

У розділі “Бібліотека” будуть зберігатися розроблені вами завдання. 

У розділі “Досліджуй” можна знайти те, що створили інші вчителі і виклали назагал для використання. Можна скористатися пошуком і відразу ввести конкретну тему, яка вас цікавить, а можна шукати за галузями чи предметами. 

Доступні до використання вправи можна додавати до свого кабінету, редагувати. Для цього слід на обраному тесті чи вікторині натиснути на знак трьох крапок і відкрити поле для редагування. 

В Kahoot можна запланувати дедлайн проходження вправи, задати певний час на проходження кожного завдання, наприклад, 20 секунд.

Під час тренувальних тестів можна ввімкнути генератор нікнеймів. Такий елемент гейміфікації дітям особливо до вподоби.  

Для того, щоб поділитися з учнями вправою, слід скопіювати лінк і надіслати учням. Якщо ви працюєте в Google class, лінк на вправу можна перетягнути в конкретний клас.

Після того, як учні виконають завдання в  Kahoot, у вашому кабінеті будуть доступні всі результати. Можна переглянути відповіді та проаналізувати їх.

Мentimeter

Вихідний квиток. Це техніка, яка використовується під час онлайн уроків. Вона передбачає, що на початку ми даємо якесь швидке запитання, де слід поставити смайлик чи дати відкриту відповідь.

Це можна зробити за допомогою сервісу Мentimeter. Учні, переходячи за покликанням, дають відповідь на питання чи продовжують речення. І в результаті утворюється “хмара” слів із відповідей учнів. Така вправа гарно підходить для швидкого зворотного зв’язку.  

У сервісі сервісі Мentimeter є різні типи завдань: 

• хмара слів, 
• голосування “правильно-неправильно”, 
• відкриті відповіді.

Для безкоштовного використання сервіс дозволяє створити чотири слайди і, відповідно, чотири типи запитань до них. Але цього цілком достатньо для того, щоб організувати швидке опитування.

Захід проходив у межах проєкту «Підтримка доступу до освіти на деокупованих територіях Великодимерської громади Броварського району Київської області», який реалізовується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».