HomeНовий зміст освіти

Новий зміст освіти

Розширений коментар до документа: Нова українська школа. Дорожня карта реформи базової та профільної школи 

Підготували: Олена Ліннік, Роман Шиян

Типові освітні програми для шкіл ІІІ ступеня 2018 року (Держстандарт 2011 року)

Станом на 2021 рік у старшій школі можуть застосовуватися два варіанти організації освітнього процесу: з експериментальними інтегрованими курсами (наприклад, «Історія: Україна і світ», «Природничі науки») або з окремими предметами суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

Загальна кількість базових навчальних предметів, що вивчаються в 10–11 класах, становить: 11 – для навчальних планів з експериментальними інтегрованими курсами, 15 – для навчальних планів з окремими предметами суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів. До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів «Історія України» і «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист України».

Зміст профілю навчання реалізується через систему окремих предметів і курсів: базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту; профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні; курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Реалізація держстандартів у програмах

Формат Типової освітньої програми базової освіти відрізняється від типових освітніх програм для початкової (окремо для кожного циклу затверджено по два варіанти). Основна відмінність полягає в тому, що загальні та  конкретні результати навчання у випадку початкової освіти розподілені між Стандартом та Освітньою програмою, а для базової освіти всі вони зведені в самому Стандарті.

Типовий навчальний план базової середньої освіти має бути гнучким та давати школам змогу перерозподіляти навчальні години між освітніми галузями, запроваджувати інші рішення щодо предметного викладання змісту освітніх галузей. До нових типових освітніх програм буде розроблено програмне забезпечення, яке надасть можливість легко це здійснювати та самостійно перевіряти себе: чи не вийшли за межі допустимого люфту для перерозподілу годин.

Модельні навчальні програми мають розроблятися авторськими колективами та подаватися рекомендованим переліком у типовій освітній програмі.

Педагогічні спільноти закладів освіти можуть розробляти власні навчальні програми на основі модельних. Для цього всі школи мають доступ до сервісів – конструкторів програм.

Модель змісту профільної освіти

У Державному стандарті визначаються метапрофілі навчання в закладах профільної середньої освіти. У них залишається опція обирати більш вузький профіль у межах запропонованих. Багатопрофільні заклади профільної середньої освіти мають охоплювати щонайменше один вузький профіль із кожного метапрофілю. Очікувані результати вивчення кожної освітньої галузі на профільному рівні зазначаються у відповідних навчальних програмах. Інтегровані курси з непрофільних предметів мають забезпечувати опанування здобувачами освіти очікуваних результатів на рівні стандарту.

Навчальні предмети (інтегровані курси) визначаються в типових навчальних планах та модельних навчальних програмах, можуть охоплювати очікувані результати навчання однієї чи кількох освітніх галузей або частини освітньої галузі. Навчальні предмети (інтегровані курси) складаються з окремих модулів. Передбачено моделі короткого та поглибленого вивчення кожного навчального предмета в межах модельної навчальної програми. Кожна з моделей відрізняється кількістю модулів та глибиною вивчення предмета (інтегрованого курсу).

Типові освітні програми, які забезпечують реалізацію нових державних стандартів базової та профільної освіти, можна порівняти з інструкціями до конструктора LEGO – дуже докладними, але не зобов’язувальними.

Конструювати буде легше, якщо вчитель виконає дві умови – зберігатиме “кубики” різних тематичних комплектів у власних коробках (за освітніми галузями) і кожен окремо, поскладавши подібні поряд (обов’язкові результати навчання за групами). Водночас це не позбавляє можливості скласти з усього, що маєте, “будиночок своєї мрії”, не підглядаючи в інструкцію.

У закладах профільної середньої освіти академічного спрямування профільність забезпечується через вибір здобувачем освіти поглибленого вивчення навчальних предметів.

У закладах профільної середньої освіти професійного спрямування профільність визначається обраною професією / інтеграцією професій, яку / які опановує здобувач освіти паралельно із загальною середньою освітою. Випускник закладу профільної середньої освіти професійного спрямування разом зі свідоцтвом про здобуття повної загальної середньої освіти отримує документ про професійну (професійно-технічну) освіту.

Починаючи з 5 класу базової школи, проводиться профорієнтаційна робота зі здобувачами освіти із залученням психологів та кар’єрних консультантів. Необхідно визначити суб’єктів, які їх готуватимуть, розробити вектори змісту цієї підготовки.

Освітній процес здійснюється через утворення міжкласних груп для вивчення модулів за вибором здобувача освіти.

Наповненість класів – 16–30 осіб, наповненість міжкласних груп для вивчення навчальних предметів – 8–20 осіб (для вивчення профільних навчальних предметів) і 16–30 осіб (для вивчення непрофільних навчальних предметів).

Навчальний рік складається з 4 періодів, розпочинається 1 вересня та закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

У кожному періоді вивчаються від 7 до 10 модулів з обраних здобувачем навчальних предметів. Тривалість одного модуля становить 30 навчальних годин. Максимальна кількість навчального навантаження на 3 роки становить 120 навчальних модулів (3 600 навчальних годин).

Модулі шкільного компонента не є обов’язковими, і здобувач освіти обирає їх з урахуванням власних інтересів.

Для закладів профільної середньої освіти професійного спрямування кількість навчальних годин на практичні роботи встановлюють окремі стандарти професійної (професійно-технічної) освіти.

Оцінювання

Культура оцінювання Нової української школи передбачає вироблення власних принципів і підходів до оцінювання. Вчителі мають здійснювати оцінювання на основі цілей та критеріїв. Загальні цілі та критерії оцінювання на навчальний рік повідомляють учням та їхнім батькам на початку навчального року. Обговорюються правила і процедури оцінювання (як будуть виставлятися підсумкові оцінки, коли і як відбуватиметься обговорення результатів навчання учнів, чи можливі перездачі та які їхні процедури тощо).

Вчителі всіх освітніх рівнів мають здійснювати формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів. Формувальне оцінювання не залежить від шкали оцінювання. Воно передбачає постійний зворотний зв’язок від учителя учням та від учнів учителю. Важливою його ознакою є орієнтування учнів не стільки на успішність навчання, скільки на досягнення майстерності в оволодінні компетентностями та спільними для них уміннями.

Учні є суб’єктами своїх навчання та оцінювання. Вони розуміють цілі, критерії оцінювання, долучаються до розроблення цих критеріїв, мають можливість здійснювати вибір у навчальній діяльності (наприклад, обирати рівень складності завдання, тематику проєкту тощо).