Розширений коментар до документа: Нова українська школа. Дорожня карта реформи базової та профільної школи 

Підготував: Олег Фасоля

Критерії та підходи до формування мережі профільних шкіл

Під час добору закладів, які будуть надавати профільну освіту, рекомендуємо засновникам керуватися такими індикаторами їхньої діяльності:

• наявність якісного кадрового потенціалу закладу;
• чисельність учнівського контингенту;
• кількість претендентів на одне місце відповідного профілю навчання;
• завантаженість профілю навчання;
• відповідність матеріально-технічного забезпечення профілю навчання в цьому закладі;
• відсоток відповідності обраних предметів на ЗНО профільним предметам чи предметам, які вивчаються поглиблено;
• сприятливий мікроклімат у закладі освіти;
• відсоток випускників, які складають ЗНО на високий, достатній, середній та початковий рівні;
• відсоток серед учнів-слухачів МАН, переможців МАН, олімпіад, конкурсів, проєктів тощо;
• наявність дієвої стратегії функціонування закладу;
• наступність допрофільної та фахової освіти;
• наявність ефективних інституцій громадського управління закладу освіти;
• професійна активність колективу закладу освіти;
• наявність дієвих угод співпраці зі стейкхолдерами з питань функціонування профілів навчання;
• наявність авторських навчальних програм.

Якщо засновниками є міські ради обласних центрів або колишніх міст обласного значення, рекомендуємо їм створювати ліцеї як окремі юридичні особи без гімназій та початкових шкіл у їхніх структурах. Наявна інфраструктура в таких містах одразу забезпечить здобувачам освіти доступ до профільної освіти. Наявність чисельного учнівського контингенту старшої школи в містах дає змогу створювати однопрофільні ліцеї чи ліцеї зі спорідненими профілями навчання.

Водночас Міністерству освіти і науки спільно з іншими центральними органами виконавчої влади необхідно передбачити компенсаторні фінансові механізми бюджетам тих міст, за рахунок яких утримуватимуться ці ліцеї і у яких, за нашими прогнозами, виявлять бажання навчатися здобувачі освіти з інших територій.

Обласні ради, як власники майна системи професійно-технічної освіти, мають вжити заходів щодо облаштування комфортних місць проживання для приїжджих здобувачів освіти.

Коли засновниками ліцеїв ставатимуть інші міські, селищні та сільські ради, то найкращим способом залишається створення ліцеїв як закладів, які надаватимуть лише повну загальну середню освіту. Через демографічну ситуацію для деяких громад можливим варіантом стане робота ліцеїв із гімназіями як структурними підрозділами.

На таких територіях ліцеї стануть багатопрофільними, щоби задовольнити бажання всіх здобувачів освіти навчатися на відповідних профілях. А діяльність старшої профільної школи можна буде організувати на базі створених раніше опорних закладів освіти в разі їх відповідності критеріям, визначеним нормативно-правовою базою. Водночас початкова школа в структурі ліцеїв – небажана.

Якщо з географічних, демографічних чи інших причин у засновників виникне потреба послабити вимоги до створення ліцеїв, забезпечити якість освітнього процесу можна буде, наприклад, через упровадження мережевої освіти.

Особлива роль у створенні ефективної мережі закладів старшої профільної школи належить обласним радам як засновникам таких закладів. Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, у тому числі тих, які проживають у сільській місцевості, має бути обговорена і створена (удосконалена, оновлена) мережа закладів в обласній комунальній власності. Саме такі ліцеї зможуть забезпечити якісну профільну середню освіту учням із тих території, які самостійно не зможуть створити такі заклади.

Щоб уникнути дублювання та небажаної конкуренції між профільними школами, роль координаторів у створенні мережі в регіонах мають узяти органи управління освітою обласних державних адміністрацій. Саме вони мають сформувати таку освітню мережу в спільній роботі з іншими засновниками.