Розширений коментар до документа: Нова українська школа. Дорожня карта реформи базової та профільної школи 

Підготувала: Оксана Федоренко

Соціальний і медичний підходи до інклюзії

Інклюзія в освіті базується на дотриманні основних прав і свобод людини. Це – сучасна концепція розуміння філософії освіти та напрям державної політики демократичних держав до поваги особистості кожної дитини, забезпечення рівного доступу до освіти та заборони будь-яких форм дискримінації.

У широкому розумінні інклюзія в освіті означає позитивне ставлення до багатоманітності учнів, цінування та врахування відмінностей кожного учня та учениці, створення умов для забезпечення права на освіту для кожного учня чи учениці, що мають ризики бути вилученими з освітнього процесу.

У вузькому розумінні інклюзія в освіті трактується як залучення дітей із порушеннями психофізичного розвитку, які навчалися чи навчаються в спеціальних закладах освіти, до закладів загальної середньої освіти за місцем проживання.

Вузьке розуміння інклюзії домінує в межах медичної моделі інвалідності та розуміння потреб. Відповідно до цієї моделі, для суспільства характерне сприймання порушення психофізичного розвитку особи як «вади», яку необхідно виправляти. Освітній процес за цією моделлю проєктується на основі корекційно-розвиткової діяльності, де переважна увага педагогів зосереджується на корекції порушень розвитку дитини. Власне, умови, що створюються, мають на меті впливати на дитину з корекційною метою.

У межах соціальної моделі будь-яке порушення розвитку розглядається крізь призму бар’єрів та потреб. Освітній процес проєктується через виявлення й усунення бар’єрів та задоволення додаткових потреб у навчанні. Основна увага педагогів, як і умови, що створюються, зосереджується на забезпеченні функціонування (участі та діяльності) кожної дитини. До уваги беруться всі учасники освітнього процесу (педагоги, батьки, учні, керівництво закладів освіти тощо) та його складові (фізична, інформаційна, когнітивна, соціальна тощо). Корекційно-розвиткова робота слугує додатковою підтримкою.

Соціальна модель бере свій початок із Саламанської декларації щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами, Конвенції ООН про права дитини, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю тощо та продовжується в Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я (далі – МКФ). МКФ – це один з інструментів, що забeзпeчує доступність і якість освіти для всіх дітей. Він формує фундамент для створення інклюзивного освітнього середовища на основі врахування біопсихосоціальних чинників – стану здоров`я, особистості людини, її оточення тощо. Саме ці чинники визначають особливості функціонування (активності й участі) кожної дитини в освітньому процесі.

Україна з 2017 року почала перехід до соціальної моделі в освіті, дотримуючись низки міжнародних зобов’язань. Основне термінологічне поле щодо інклюзивної освіти та його реалізація в Законі України «Про освіту» 2017 року визначені в межах соціальної моделі.

Постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1008-р затверджено план заходів з упровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків.

Статистика

• Станом на 1 січня 2020 року в інклюзивних класах навчалися 19 345 учнів з особливими освітніми потребами, що в 7 разів перевищило дані п’ятирічної давнини.
• У 2019/2020 навчальному році 35% від загальної кількості закладів загальної середньої освіти організували інклюзивне навчання. На початок 2020 року в Україні створено 13 782 інклюзивні класи.
• Кількість учнів із особливими освітніми потребами у 2019/2020 навчальному році в спеціальних класах – 5 989; в інклюзивних класах – 17 357.
• Майже незмінна кількість спеціальних закладів освіти та учнів у них: 2017/2018 навчальний рік – 330 закладів; 2018/2019 н.р. – 332; 2019/2020 н.р. – 332.
• Станом на 1 січня 2020 року в спеціальних закладах перебували 34 947 дітей, з яких 60% були там цілодобово (з них 91% мають батьків, не позбавлених батьківських прав).
• Станом на 1 січня 2021 року функціонує мережа з 638 ІРЦ.
• За кошти НУШ за І півріччя 2019 року підвищено кваліфікацію майже 2 тисяч асистентів учителів, які працюють у початковій школі.