Фейкові новини, маніпуляції, збір особистих даних – як уберегтися від небезпек у соцмережах та основні правила інформаційної гігієни.
Ділимося основними тезами і порадами Оксани Мороз, експертки з інформаційної гігієни, про які вона розповіла під час тренінгу для вчителів із прифронтових громад.
Тренінг проходив у межах п’ятиденного ретриту з психологічного перезавантаження та професійного навчання для 45 вчителів із прифронтових регіонів. Захід провела громадська спілка «Ре:Освіта» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Зміцнення громадської довіри» (UCBI).
Контекст, у якому ми перебуваємо: зміна аналогової ери на цифрову.
Перехід від аналогової ери до цифрової докорінно змінив інфополе. Так, для маніпуляцій в інформаційному полі аналогової ери потрібен був доступ до телебачення, радіо і газет, процес був довшим, дорожчим. Зараз же джерел інформації та каналів її поширення більше, вони працюють швидше. До того, ж ми живемо в епоху гібридної війни, що накладає особливі вимоги на інформаційне споживання.
З іншого боку, на порозі є новий етап технологічного розвитку — ера штучного інтелекту, вплив якої на споживання інформації ще не до кінця зрозумілий. Проте вже зараз штучний інтелект активно використовується в інформаційних операціях, і це явище стало частиною інформаційного простору протягом останніх двох років. Наприклад, після трагічних подій, спричинених черговими обстрілами, росія активно генерує і поширює інформацію у вигляді емоційно насичених картинок. Ці зображення стають важливим інструментом маніпуляції, оскільки вони викликають емоційний відгук і посилюють ефект інформаційних операцій. Люди, сприймаючи такі зображення як емоційно заряджені, часто поширюють їх, і тим самим популяризують ті сторінки, які це опублікували.
Ще одна важлива деталь – боти стали невід’ємною частиною нашої реальності. На відміну від минулих часів, коли боти були досить примітивними, тепер вони можуть створювати унікальний контент, використовуючи сленг і реальну мову. Це ускладнює завдання розпізнавання таких ботів навіть для фахівців, і лише спеціальні алгоритми можуть визначити їх присутність в інформаційному просторі.
Як у мережі збирають наші дані.
Збір даних — важливий аспект сучасного цифрового середовища. В еру доступної інформації багато користувачів не замислюються, що платить за неї не лише фінансово, але й іншою “валютою” — своєю увагою та даними. Ці дані, зібрані під час використання цифрових платформ, перетворюються в рекламу та інші форми монетизації, що йдуть на користь компаніям, які володіють платформами, а також можуть використовуватися для маніпуляцій зокрема, під час політичних кампаній.
Багато компаній та шахраїв активно використовують соціальні мережі для збору даних, наприклад, через поширення розважальних тестів. Користувачі, натискаючи на посилання, часто погоджуються на збір і обробку своїх даних, що дозволяє третім особам отримувати доступ до особистої інформації. Флешмоби і подібні активності в соціальних мережах часто слугують способом збору великих масивів даних, особливо коли користувачі публікують однакові тексти або обмінюються особистою інформацією (“молитва за когось/щось”, “смс–ка щастя”, “перешли десятьом друзям”).
Крім того, популярні додатки та ігри, які здаються безкоштовними, насправді часто мають інструменти збору даних, що використовуються для створення персоналізованих рекламних кампаній. Користувачам важливо усвідомлювати, яку ціну вони платять за “безкоштовні” послуги, та завжди перевіряти умови користувацької угоди і походження додатків, щоб уникнути потрапляння в шахрайські схеми.
Збирання не лише основних даних, таких як вік чи стать, а й емоційних реакцій користувачів, кола спілкування, дозволяє створювати дуже персоналізовані рекламні повідомлення. Це дозволяє більш ефективно маніпулювати споживачами і досягати потрібних маркетингових цілей. Тому важливо розуміти реальну ціну того, що ми надаємо в обмін на безкоштовні сервіси, та контролювати, які дані ми готові передавати.
Небезпеки користування Telegram
Telegram можна розглядати як інформаційний інструмент, який має як переваги, так і значні недоліки. Важливо розуміти, що його використання супроводжується певними ризиками. Перш за все, слід вміти визначити різницю між анонімними та неанонімними джерелами інформації в межах цієї платформи.
Щоб провести експеримент, слід відкрити Telegram у своєму телефоні та вибрати канал, на який ви підписані, й проаналізувати його опис. Якщо в описі цього каналу зазначено, хто є ведучим каналу або редакцією, це свідчить про прозорість джерела, що дозволяє перевірити репутацію цих осіб чи організацій. Відсутність такої інформації, а замість цього – наявність загальних фраз, таких як “найактуальніші новини”, може свідчити про анонімність джерела. Анонімні джерела часто використовуються для поширення дезінформації. Це аксіома, хоча можливі поодинокі винятки, які підтверджують правило.
Анонімні канали в Telegram зазвичай публікують інформацію першими, але ця інформація часто не перевірена, оскільки процес верифікації займає певний час. Водночас медіа, які перевіряють факти, рідше публікують новини першими. Однак швидкість публікації не є основною метою таких анонімних джерел. Їх головна мета — залучити якомога більше аудиторії, що потім може бути монетизована. Для цього вони часто використовують емоційно заряджені повідомлення, що викликають страх або інші сильні емоції.
Наприклад, коли з’являються повідомлення про можливий обстріл, вони часто бувають нечіткими й емоційно перенавантаженими, зокрема через використання драматичних заголовків або додавання невизначеності (“Увага! Сьогодні вночі буде сильний обстріл!”). Такі повідомлення поширюються дуже швидко, однак часто вони не відповідають дійсності.
Крім того, анонімні джерела часто розповсюджують новини, не надаючи доказів або фактів, які б підтверджували їх достовірність. Наприклад, інформація про серйозні події, як-от самогубства чи надзвичайні ситуації, часто спочатку викликає паніку, а потім, після оновлень, виявляється спотвореною або навіть неправдивою.
Порада: Відписка від анонімних каналів може значно покращити сприйняття інформації та знизити вплив емоційних маніпуляцій.
Небезпеки користування TikTok
У TikTok нині спостерігається зростання концентрації інформації, що може мати шкідливий вплив на користувачів. Цей вплив не є результатом конспірології, а є наслідком роботи алгоритмів платформи. Однією з основних характеристик TikTok є те, що він збирає найбільше даних про користувачів у порівнянні з іншими соціальними мережами..
Алгоритми TikTok адаптуються до того, що користувач шукає на інших платформах. Так, наприклад, після пошуку інформації на YouTube або іншому ресурсі, користувач може побачити відповідні рекомендації у TikTok, навіть якщо ці пошуки не стосуються самого TikTok. І навіть якщо користувач не шукає конкретну інформацію, алгоритми можуть адаптувати вміст, базуючись на даних про попередні взаємодії користувача.
Після взаємодії з відео у TikTok, що містять дезінформацію або пропаганду, користувач може потрапити в інформаційну “бульбашку”, з якої важко вибратися. Залишаючи на платформі свої дані та взаємодіючи з певними відео, користувач може опинитися в оточенні контенту, що маніпулює його переконаннями.
Однією з проблем TikTok є те, що на платформі дуже швидко поширюються шкідливі або фейкові відео. Завдяки штучному інтелекту, легко створюються фальшиві відео, які можуть бути сприйняті як реальні. Наприклад, відео, що імітують голоси відомих людей і повідомляють про фальшиві катастрофи, можуть маніпулювати емоціями користувачів, що сприяє поширенню фейків.
Ще однією проблемою є користувачі, які несвідомо або свідомо поширюють пропаганду, зокрема російську, через свої популярні акаунти. Вони можуть підсвідомо або заради популярності поширювати маніпулятивні меседжі, навіть якщо самі не усвідомлюють наслідків своїх дій.
TikTok також має численні фейкові акаунти, в тому числі і військових. З розвитком технологій штучного інтелекту, фейкові акаунти стають все більш переконливими. Це ускладнює перевірку інформації та може призвести до того, що фальшиві профілі виглядають майже як реальні.
Ще одне питання, яке потребує розгляду, стосується можливого впливу Росії на алгоритми TikTok. Хоча немає прямих доказів, що росія спеціально маніпулює алгоритмами цієї платформи, існують випадки, коли російська пропаганда отримувала підтримку через рекламу. Навіть якщо користувачі взаємодіють з українським контентом, вони все одно можуть стикатися з російським контентом, що містить пропагандистські меседжі.
Псевдоексперти в мережі
Псевдоексперти — це люди, які створюють ілюзію експертності, надаючи прості відповіді на складні питання. Вони з’являються в медіапросторі, оскільки попит на ясність і точку опори є великим, особливо у важливих і непередбачуваних ситуаціях, як, наприклад, війна. Коли реальні експерти не можуть дати чіткої відповіді, такі псевдоексперти пропонують прості рішення, що надає їм популярність. Медіа і блогери часто запрошують таких людей, створюючи додаткову популярність і визнання.
Псевдоекспертам властиво давати «просту» відповідь на складні питання, навіть якщо це неможливо (“війна закінчиться за 2-3 тижні”). Це легко приваблює аудиторію, адже такі прогнози дають ілюзію контролю над ситуацією.
Популярність псевдоекспертів часто базується не на реальних знаннях, а на здатності спрощувати складні питання. Люди, які не мають досвіду чи кваліфікації в певній сфері, можуть почати активно коментувати ситуацію лише через те, що стали публічними фігурами.
Одним із прикладів псевдоекспертів є люди, що без належної кваліфікації коментують військові чи політичні питання. Вони можуть стати популярними, бо їх голоси лунають найгучніше у медіапросторі, попри відсутність реального досвіду. Такі люди можуть давати прогнози, які не збігаються з подіями, і це не завжди викликає у них сумніви. Однак, коли їхні передбачення не здійснюються, вони часто не визнають своїх помилок, що тільки підвищує їхню популярність у певних колах.
Для відокремлення справжніх експертів від псевдоекспертів важливо звертати увагу на їхній досвід і кваліфікацію. Експерт, який має досвід у сучасних конфліктах і доступ до надійної інформації, має більшу цінність, ніж той, хто лише спостерігає за подіями з відстані.
Як споживати інформацію від медіа?
Також важливо звертати увагу на журналістські стандарти у медіа. Ті, хто дотримується цих стандартів, надають перевірену інформацію з коментарями від реальних експертів та контекстом, що дозволяє аудиторії зробити власні висновки. Інститут масової інформації вже багато років проводить моніторинг онлайн-медіа в Україні. Наразі вони аналізують близько 50 найбільших онлайн-медіа, перевіряючи, чи дотримуються вони цих стандартів. До білого списку потрапляють ті медіа, які найбільш ретельно дотримуються професійних стандартів журналістики. Хоча ці медіа також можуть іноді помилятися, відсоток таких помилок тут значно менший порівняно з іншими. Це дозволяє читачам отримувати більш перевірену та об’єктивну інформацію, що зменшує можливість поширення дезінформації.
Для безпечного споживання інформації важливо використовувати кілька різноманітних медіа-джерел. Вибирайте такі медіа, які представляють різні редакційні політики – від більш консервативних до менш консервативних. Оновлення таких списків медіа відбувається двічі на рік, тому варто слідкувати за новинами. Якщо ви обираєте кілька медіа з цього списку, рекомендується підписатися на них через Телеграм. Це безпечніше, ніж підписуватися на анонімні канали. Завдяки цьому ви зможете порівнювати інформацію між різними джерелами і перевіряти достовірність.
Важливо пам’ятати, що якщо ви натрапили на матеріал, який викликає сильні емоції, це вже може бути сигналом до маніпуляцій. Варто завжди перевіряти інформацію, особливо коли вона викликає у вас емоційну реакцію.
Ще один тип джерел, яких варто уникати – це анонімні телеграм-канали або “сміттярки”, які публікують інформацію, далеку від фактів. Вони часто не мають авторства, що є червоним прапорцем. У реальних медіа завжди є публікації, перевірити які можна через пошук в Інтернеті. Анонімні канали можуть використовувати емоційні заголовки та поширювати новини, які мають мало спільного з реальністю.
Інформаційні кампанії росії в українському інфополі
Крім того, російська інформаційна стратегія також змінилася після 24 лютого 2022 року. Якщо раніше росія активно використовувала вигадані історії, такі як “розп’ятий хлопчик”, то з початку війни вони почали фокусуватися на реальних проблемах України, емоційно нагнітаючи ситуацію. Це робить їхню інформаційну пропаганду складнішою для виявлення, оскільки вона може виглядати правдоподібною і резонувати з актуальними проблемами.
У 2022 році Росія використовувала тактику залякування, в 2023 році вона зосередилася на демотивації, а зараз комбінується обидва підходи. Їхні інформаційні операції ґрунтуються на моніторингу інформаційного простору і виявленні ключових моментів, на яких можна сфокусуватися. Вони не вигадують нове, а реагують на наші внутрішні конфлікти та скандали, що дозволяє посилити розкол у суспільстві.
Наприклад, під час конфлікту між прихильниками Зеленського і Порошенка, росія с підтримує обох, щоб сприяти ще більшому розколу. Це видно на прикладі публікацій у соціальних мережах, де, зокрема, ботами підтримуються окремі сторони, створюючи вигляд масового схвалення або осуду певних дій.
Такі операції швидко адаптуються до ситуації, на що вказує приклад з мобілізацією. Росія почала інформувати громадськість про неї ще з весни 2022 року, і це сприяло формуванню негативного іміджу мобілізації серед українців. Цей процес активно підтримувався російськими методичками, які допомагали доносити ці меседжі.
Якщо Україна не реагує своєчасно на проблеми та не займається проактивною комунікацією, це дає можливість Росії заповнювати інформаційний вакуум, поширюючи дезінформацію. Проблеми, які не пояснюються відкрито та чесно, стають полем для маніпуляцій. Тому важливо одразу комунікувати з суспільством, давати зрозумілі відповіді на питання, які виникають.
Зокрема, проблема з енергетичними блекаутами на початку літа 2023 року. Росія почала поширювати інформацію про крадіжку електроенергії задовго до того, як українська влада почала комунікувати про реальні проблеми. Це призвело до того, що значна частина громадян була незадоволена через відсутність чіткої інформації про ситуацію.
Презентація Оксани Мороз: https://cutt.ly/VeJNvuYu
Більше цікавих відео про інформаційну гігієну та медіаграмотність дивіться на youtube-каналі Оксани Мороз “Як не стати овочем”: www.youtube.com/@inforules-ua
