Про особливості та складнощі впровадження реформи, вплив війни на навчання дітей, а також реальні підходи, які вчитель може використати для формування компетентностей в учнів розповіла на тренінгу  міністр освіти і науки України 2016-2019 рр, очільниця ГС «Ре:Освіта» Лілія Гриневич. 

Ділимось з вами основним із виступу, а також презентацією Лілії Михайлівни, тут багато цікавої інформації. 

Захід проходив у межах п’ятиденного ретриту з психологічного перезавантаження та професійного навчання для 45 вчителів із прифронтових регіонів. 

Провела його громадська спілка «Ре:Освіта» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Зміцнення громадської довіри» (UCBI).

————————

Реформа «Нова українська школа» — це можливість побудувати сучасну, конкурентоспроможну систему освіти. 

Попри виклики, пов’язані з війною, COVID-19 та економічними обмеженнями, головне завдання — зберегти дух змін, підтримати педагогів і забезпечити дітей якісною освітою, яка формує їхню впевненість у собі та підготовленість до життя у складному світі.

Успіхи реформи на етапі впровадження у початковій школі

Інвестиції:

• Субвенції на обладнання кабінетів, підвищення кваліфікації вчителів.
• Цільова підтримка інклюзивної освіти.

Позитивна реакція на підвищення зарплат:

• Зростання зарплат у 2017-2018 роках підвищило мотивацію вчителів.

Виклики впровадження реформи:

1. Виклики дистанційного навчання:

• COVID-19 та війна значно ускладнили впровадження.
• Вчителі предметники не отримали достатньо інформації про суть реформи НУШ та інструментів для її впровадження.

2. Імітація змін у старших класах:

• Невідповідність підручників стандартам базової освіти.
• Відсутність централізованого підвищення кваліфікації вчителів старших класів.

3. Проблеми комунікації з директорами шкіл:

• Недостатній фокус на підготовці керівників закладів освіти.

Теорія психосоціального розвитку Еріка Еріксона: Вплив на освіту

Кожен етап життя супроводжується екзистенційним питанням, яке визначає психологічний розвиток особистості. Ці питання є спільними для всіх людей, незалежно від соціального статусу чи культурного контексту.

Вікові етапи, ключові питання та їхній вплив на освіту:

6-12 років (початкова школа). Основне екзистенційне питання: «Чи можу я досягти успіху та бути компетентним?».

•  Для дитини критично важливо отримувати позитивний зворотний зв’язок. 
• Негативний досвід (критика, порівняння з іншими дітьми) формує переконання у власній неспроможності.
• Підтримка дитини у її спробах (навіть якщо вони неуспішні) сприяє розвитку віри в себе.
• Цитата Сухомлинського, яка відповідає цьому етапу: «В наших школах не повинно бути нещасливих дітей, які думають, що вони ні на що не здатні».

12-18 років (старша школа). Основне екзистенційне питання: «Хто я і яке моє місце в світі?»

• Цей етап пов’язаний із формуванням особистої ідентичності.
• Підлітки експериментують із зовнішністю, поведінкою, цінностями, шукають свою соціальну групу.
• Відсутність підтримки або негативний досвід може призвести до плутанини у ролях чи маргіналізації.
• Важливим є формування національної та культурної ідентичності, яка матиме вплив на все життя.

18-40 років (молодий вік): Основне питання: «Чи можу я формувати якісні стосунки та довіряти іншим?»

• Важливо навчити дітей будувати стосунки, працювати в команді, бути частиною соціальної групи.
• Якщо ці навички не сформовані до 40 років, людина може залишитись ізольованою та самотньою.

40-65 років (зрілість). Основне питання: «Чи роблю я цінний внесок у суспільство?»

• Людина прагне бачити результати своєї діяльності, що мотивує до подальшого розвитку.
• Рутина та відсутність позитивного впливу на оточення пригнічують людину.

65 років і більше (пізня зрілість). Основне питання: «Чи прожив я змістовне життя?»

• Підбиття підсумків життя, оцінка свого внеску в суспільство.

Практичне застосування теорії в освіті:

• Освітній процес має враховувати вікові особливості дітей.
• Позитивна підтримка дітей у початковій школі формує впевненість у собі.
• Старша школа — ключовий етап для формування ідентичності, зокрема національної.

Вплив на сучасну освіту:

• Теорія Еріксона закладає основу для розуміння того, як працювати з дітьми різного віку.
• Вчителі мають враховувати етапи розвитку учнів, щоб не лише передавати знання, а й підтримувати їх у розвʼязанні екзистенційних питань.

Глобальний контекст: у якому світі живуть наші діти?

Діти інтегруються у цифровий світ. Їх не можна вчити так, як вчили попередні покоління, критично важливо навчити дітей орієнтуватися в цифровому світі безпечно.

Зростання кількості сторінок у вікіпедії з 2001 року і до 2021 року наочно ілюструє значні темпи зростання інформації у світі. Знання постійно примножуються.

 20 років тому можна було навчити конкретним знанням, як точно знадобляться дітям у наступному десятилітті. Наразі це неможливо.

Зараз критично важливо виокремити ядро знань, але дуже важливим стає також навчити дітей шукати потрібні їм знання та застосовувати їх на практиці.

Цифрова ідентичність. Діти інтегруються у цифровий світ, і важливо навчити їх орієнтуватися в ньому безпечно.

Результати PISA: Аналіз показників 

PISA – це міжнародне порівняльне дослідження, яке оцінює академічні навички 15-річних учнів. У дослідженні беруть участь понад 80 країн світу. Організатор: Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Цілі дослідження: 1) оцінка рівня знань та вмінь учнів; 2) визначення сфер, які потребують вдосконалення в освіті.

Показники українських учнів у PISA

Важливо зазначити, що у дослідженні не брали участь учні з прифронтових територій (5 областей виключено з дослідження).

Академічна успішність:

• Показник українських школярів нижчий за середній рівень країн OECD.
• Проблеми в академічній підготовці пов’язані з впливом війни та пандемії (недоліки тривалого навчання онлайн). 

Рівень стійкості:

• українські школярі демонструють вищий рівень стійкості порівняно з учнями інших країн;
• загалом психологічне благополуччя учнів зберігається на прийнятному рівні. Причина: звичка до життя в умовах війни (постійна загроза життю, обстріли);
• зворотний бік: травматизація може призвести до емоційної нечутливості.

Пасивність учнів:

• низький рівень залученості до шкільного життя;
• учні демонструють пасивну позицію у процесі навчання.

Відкритість до різноманітності:

• Показник значно нижчий порівняно з країнами OECD.
• Формування зашореності мислення може обмежувати розвиток особистості та адаптивність.

Матеріальне благополуччя: Рівень матеріального забезпечення учнів в Україні нижчий, ніж у середньому по OECD.

Порівняння з іншими країнами

Приклад Данії: Учні демонструють високі результати за усіма показниками.

Висновок для України. Українські школярі мають потенціал до стійкості, але система освіти потребує значного вдосконалення для підвищення залученості та відкритості.

Проєкт ОЕСР «Майбутнє освіти та навичок 2030»

Група  найкращих науковців і освітян, яка працює при Організації економічної співпраці і розвитку. Вони намагаються змалювати шкільну систему освіту, яка спрямована на найкращу самореалізацію  людей та допоможе будувати згуртовані суспільства на процвітаючій планеті. 

Проєкт визначив три категорії трансформаційних компетентностей:

• створення нових цінностей;
• подолання напруги і дилем;
• прийняття відповідальності.

Українська школа зараз працює на пошук єдиноправильної відповіді. Сказав неправильно – мінус бал, ніхто не йде глибше.

Сучасна освіта має допомогти дітям обирати шлях та шукати відповіді, керуючись власним моральним компасом.

Учням і студентам потрібно буде не поспішати з єдиною відповіддю, з рішенням «або-або», а скоріше примирити напруженість, дилеми та компроміси, наприклад:

• між рівністю та свободою;
• автономією та солідарністю;
• ефективністю та демократичними процесами;
• екологією та економічною логікою;
• різноманітністю та універсальністю.

Формування ЦІННОСТЕЙ в сучасному світі стає одним із завдань школи, поруч із навчанням знанням та умінням.  Тепер цінності через всі предмети – частина навчальної програми.

Роль цінностей та ставлень у реформі «Нова українська школа» (НУШ) і навчальній програмі

Цінності як основа сучасної освіти. Раніше освіта орієнтувалася переважно на передачу знань, вмінь і навичок. У НУШ цінності стають ключовим елементом навчальної програми, які впливають на формування особистості.

Цінності — це основні принципи, що керують поведінкою людини та формують її моральний компас. Вони визначають, як людина оцінює себе, інших і навколишній світ.

Пошук сенсу життя через цінності. Освітній процес повинен допомагати дітям знаходити сенс свого життя. Важливо інтегрувати формування цінностей у всі навчальні предмети.

Інтеграція цінностей у навчальну програму

• Цінності через предмети. Раніше цінності викладалися переважно в позакласній діяльності. У НУШ цінності стають частиною навчальних предметів, щоб учні бачили їхню важливість у повсякденному житті.
• Формування ставлень через різні активності. Навчальні завдання повинні стимулювати учнів до роздумів про моральні дилеми. Важливість діалогів між учнями та вчителями для обговорення ціннісних питань.
• Ставлення до навчання. Освіта має не лише формувати знання, але й виховувати бажання вчитися та допитливість. Ключове завдання — підтримати природну цікавість дитини.

10 навичок, важливість яких зростатиме  у 2023-2027 рр.

Висновок: якщо проаналізувати цей список, визначений на Світовому економічному форумі, з точки зору наявності в українських  навчальних програмах –  ми більше не вчимо, ніж вчимо.

Наслідки війни на шкільну систему освіти України

1. 3428 закладів – пошкоджено, 365 – зруйновано повністю.  1600 шкіл – пошкоджено та понад 200 шкіл – зруйновано. 

2. Вплив на демографію (вимушена міграція, рекордне падіння народжуваності в Україні, депортація):

•  ≈ 1 млн школярів за кордоном. 
•  ≈  7,0 тис. учителів за кордоном.
• До шкіл в країнах ЄС інтегровано 831 431 дитина.
• 2023 р. – найнижчий рівень народжуваності за час незалежності.
• 20 тис. українських учнів депортовано або викрадено росією.

3. Четвертий рік дистанційного/змішаного навчання.
4. Недостатній рівень фінансування.
5. Навчальні втрати і поглиблення навчальних розривів.

Школа – важливий фактор стабілізації емоційного стану учнів

Коли учні починають вчитися, у них формується відчуття, що життя  повертається в нормальне русло. Тому робота вчителів, які попри життєві складнощі продовжують в Україні навчати дітей, є вкрай важливою.

Однак війна значно вплинула на ставлення до освітнього процесу та здатність до роботи/навчання:

• байдужість до навчання і зниження мотивації учнів, особливо під час дистанційного навчання;
• 87% вчителів потребують більше часу на відновлення, 82% стали більш тривожними і лише 40% кажуть, що вони відчувають емоційну стабільність

Вплив війни та ковіду яскраво ілюструють результати PISA

Кількість українських дітей, що не досягають базового рівня з математичної, читацької та природничо-наукової грамотності, збільшилась.

Причини: онлайн-навчання та стрес.

Навчальні втрати і розриви

Навчальні розриви стосуються відносної успішності окремих груп учнів, тобто невідповідності між тим, що учень фактично засвоїв, і тим, що він мав би засвоїти в певному віці або на певному рівні навчання.

Вони можуть виникати через різні фактори, такі як соціальний статус, демографія, здоров’я, особистий досвід, нерівності у можливостях та доступу до ресурсів тощо.

Навчальні розриви в Україні є дуже значними і вони поглиблюються: у 2018-му році сільські діти в Україні  відставали від міських на 2 роки навчання, а  в 22-му – на 5 років.

Навчальні втрати стосуються конкретної або загальної втрати знань і навичок, регресу в академічному процесі, найчастіше через тривалі прогалини або перерви в навчанні учнів.

Діти зазнають навальних втрат, коли не мають доступу до регулярного навчального процесу.

Це може статися через різні фактори, такі як закриття школи, довготривалі пропуски занять, порушення традиційного навчального середовища тощо.

Надолуження навчальних втрат і розривів

1) Діагностика навчальних втрат:

• використання цифрових ресурсів (ВШО);
• створення мап потреб учнів;
• посилення взаємодії та співпраці вчителів.

2) Організація курсів цільової підготовки вчителів.

3) Надання додаткових оплачуваних годин для індивідуальних та групових консультацій.

4) Розроблення і застосування якісного освітнього контенту:  гейміфікованих  цифрових освітніх ресурсів з ключових навчальних тем і тем, що потребують надолуження. Наприклад, Едутен.

5) Створення платформ для репетиторства та/або тьюторингу. Наприклад, платформа ПОВІР (зараз у розробці).

Освітня політика України має бути спрямована:

• на подолання втрат від війни;
• на забезпечення майбутньої успішної самореалізації українців у рідній країні;
• на розвиток української держави, яка набуде нових рис у порівнянні з довоєнним станом.

Сутність реформи «Нова українська школа»:  перехід від навчання, базованого на передачі знань, до навчання, базованого на формуванні компетентностей

Компетентність базується на трьох складових:

• знання;
• вміння застосовувати знання для вирішення життєвих завдань;
• цінності та ставлення, які допомагають приймати рішення та робити життєві вибори.

Приклад формування компетентності у школі

Тема: вивчення відсотків.

Знання: вчитель пояснює, що таке відсотки.

Уміння застосовувати знання для вирішення життєвих проблем: діти розв’язують завдання, засновані на реальних життєвих прикладах,  використовуючи відсотки. Наприклад: рахують сімейний бюджет, рахують, скільки треба заплатити відсотків по кредиту тощо.

Цінності та ставлення: діти визначають, скільки відсотків сімейного бюджету можуть бути спрямовані на благодійність.

Не всі теми можна розвинути до третього рівня, але система освіти має прагнути довести до третього рівня кожну тему, в якій є відповідний простір.

Для чого потрібен 12-й рік навчання?

Для повноцінного формування компетентностей потрібно більше часу – його дає додатковий рік навчання.

Наближення до освітньої системи ЄС. 11-річна школа залишилась тільки в Україні, росії та Білорусі. Перешкоджання у запровадженні 12 року – спроба залишити Україну в орбіті російської системи освіти.

Перезавантаження реформи НУШ і нові підходи до організації шкільної освіти.

Зміст освіти: оновлення стандартів освіти і програм:

• компетентнісний підхід (знання, уміння їх застосовувати і ставлення на основі цінностей), м’які навички;
• україноцентричність і глобальний контекст (історія, географія, література, мистецтво, мови);
• посилення STEM-освіти (інноваційна компетентність);
• захист України і громадянська компетентність;
• упровадження соціально-емоційного навчання (життєва стійкість, наскрізні уміння).

Професійний розвиток і підтримка вчителя, сучасна педагогічна освіта:

• оновлення освітніх програм підготовки педагогів (предметно-методична, цифрова, психологічна, інклюзивна, соціальна та емоційно-етична компетентності);
• гнучкі якісні форми педагогічної освіти та підвищення кваліфікації;
• підвищення соціального статусу  педагога і зміна системи оплати праці;
• психологічна підтримка.

Важливими напрямами впровадження реформи в сучасних умовах також є

• наскрізна цифровізація освіти;
• безпека та інклюзивність освітнього середовища;
• оновлена мережа закладів освіти в контексті децентралізації з запровадженням академічних ліцеїв;

Компетентнісний підхід у навчанні: приклад 5Е підходу

Підходить для природничих дисциплін, але можна застосовувати всюди.  Він передбачає такі етапи:

• Engage:  учнів залучають до навчання через вирішення життєвої проблеми.
• Explore: для вирішення проблеми учні самостійно мають її дослідити:  когось опитати, подивитися інтернет-джерела, вивчити суперечливі позиції. 
• Explain: пояснення вчителя – це лиш третій етап, який йде після самостійного дослідження дітьми.
• Elaborate: діти самостійно розробляють рішення.
• Evaluate: оцінювання.

Професійний стандарт  «Вчитель закладу загальної середньої освіти»

Реальний інструмент для професійного розвитку і вдосконалення вчителя. Спираючись на цей документ педагог може самостійно визначати напрями підвищення кваліфікації та планувати його. Переглянути методичний посібник до профстандарту вчителя можна тут.

Постійне навчання корисне не лише для професійного розвитку, а й для підтримки когнітивних здатностей організму.

Вчителі найменше обізнані у тому, що має найбільше значення для освіти учнів – міжнародне порівняльне дослідження

Вчителі найкраще обізнані і найчастіше використовують інструктивне навчання. Його можна і треба застосовувати, але воно не може використовуватись постійно, бо: 

• такий підхід згубно впливає на мотивацію дітей до навчання;
• він не дає можливості формувати м’які навички.

Найменше часу вчителя спрямовується на:

• завдання для дітей, які цікаві, вимагають критичного мислення;
• організація роботи учнів у малих групах;
• вирішення учнями складних завдань;
• вирішення учнями завдань, які не мають очевидних рішень.

Обернений урок – підхід, розроблений НАСА, але вкрай ефективний й для навчання дітей у класі

Традиційний підхід:

• учні вперше стикаються з новими ідеями під час групових зустрічей;
• нульові знання з нової теми;
• навчальний час зосереджений на складових нижньої половини таксономії Блума; 
• учні опрацьовують складніші складові (верхню частину), виконуючи роботу після уроку; 
• (домашні завдання, проєкти тощо).

«Перевернутий» урок:

• нижні частини – для самонавчання учнів через структуровані види діяльності;
• навчальний час зосереджений на верхніх частинах таксономії – найскладніших завданнях, які найкраще вирішуються в соціальному середовищі;
• робота перед заняттям: запам’ятати, зрозуміти;
• класна робота: застосувати, проаналізувати;
• робота після заняття: оцінити, створити.

Навчання, засноване на феноменах

• Орієнтований на учня, міждисциплінарний підхід до навчання, який ґрунтується на запитах учнів і вирішенні проблем.
• Тема має мати глобальний контекст, бути реальною проблемою або «феноменом», при її вивченні учні повинні застосовувати різні точки зору.
• За допомогою феномен-орієнтованого навчання  учні беруть участь у навчанні в контексті реальних життєвих проблем, застосовують знання та уміння з різних предметів і розвивають важливі наскрізні «навички 21 століття: співпраця,  спілкування, креативність і критичне мислення» (М. Фуллан).
• З 2016 року у Фінляндії використання цього підходу є обов’язковим.

Щоб відчути дух Нової української школи достатньо повернутись до ідей Василя Сухомлинського:

«У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися».

«Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання».

«Учитель творить Людину. Ці мудрі й ваговиті слова можна сказати тільки про матір і батька».
З презентацією Лілії Гриневич можна ознайомитись тут:cutt.ly/SeK4M8pQ